Двох підозрюваних у справі про серію хибних мінувань не взяли під варту

У залі харківського апеляційного суду двоє чоловіків. Вони підозрювані у справі про замінування. Свої обличчя просять не показувати. Два тижні тому їх відпустили з СІЗО під заставу майже у 1,5 млн грн. Цей запобіжний захід оскаржує прокурор Андрій Моцевий.

«З використанням всесвітньої мережі Інтернет, за допомогою віддаленого доступу, використовуючи свій логін і пароль, підозрюваний матиме змогу спілкуватися з іншими особами, причетними до скоєння даних злочинів. Прошу постановити нову ухвалу, якою не визначати розмір застави».

Свою скаргу озвучує адвокат підозрюваних Костянтин Глоба. Просить не вибирати чоловікам жодного запобіжного заходу та скасувати вже визначену заставу. Цю справу розслідують як теракт. Захисник просить змінити статтю:

«Безпосередньо суть цього листа зводиться до "завідомо неправдивого повідомлення про замінування". Ніякого тероризму не було. Як можна по "завідомо неправдивому повідомленню про замінування" обирати шлях досудового розслідування по тероризму?»

Електронні листи про замінування у Харкові надходять від квітня. Перші отримали 21-го — у день другого туру виборів. За цей час оглянули понад 400 об’єктів, серед яких вокзали, торговельні центри, навчальні заклади. Усі повідомлення виявилися хибними.

Двох киян затримали у кінці червня. За версією слідства, вони надсилали електронні листи протягом 5 днів на початку травня, каже Валерій Сокуренко, начальник поліції Харківщини.

«Сьогодні це кримінальне провадження знаходиться не в Харкові, знаходиться в Головному слідчому управлінні в Києві, яке продовжує розслідування. Це не є вся так би мовити цепочка. Є й інші громадяни, які не безпідставно підозрюються. На випадок оцих замінувань, які розпочалися, ми бачимо що почерк змінився, працюють інші люди, але вони продовжуються».

Колегія йде до нарадчої кімнати. За 15 хвилин зачитує рішення — апеляції обох підозрюваних та прокуратури лишають без задоволення.

Підозрювані кажуть: провини не визнають.

«Я вважаю, що це несправедливе рішення, адже немає жодного доказу про те, що ми взагалі причетні до того, що відбувається. У той час, коли ми знаходились у СІЗО, також надходили повідомлення про замінування», — каже Антон, підозрюваний у справі.

«Задоволення ніякого немає. Одні розчарування. Далі будемо вибудовувати захист максимальний. Доводити свою невинуватість», — розповідає Іван, підозрюваний у справі.