Спортивні майданчики на місці колишнього кладовища: як історики ставляться до осучаснення Молодіжного парку

18:09, 18 лип. 2019
 
 Спортивні майданчики на місці колишнього кладовища: як історики ставляться до осучаснення Молодіжного парку

Костянтин Черемський відновлює пошкоджені могили та пам’ятники у Молодіжному парку майже 30 років. Каже, таких тут більше десятка.

«Ми знаходимось на території Першого харківського міського цвинтаря. І до 1920-их років тут ховалися вся еліта Харкова. Тут могили Марка Кропивницького, Петра Гулака-Артемовського, Сергія Васильківського, символічні могили Миколи Хвильового, Василя Еллана-Блакитного. Люди, які тут були, це наша історія, яка присікає той самий «руський мир», — розповідає Костянтин Черемський, кандидат мистецтвознавства.

«Ось пам’ятник Марку Кропивницькому. По ньому кілька разів стріляли. Стріляли навіть рік назад ще. Постійно замальовують. Бачите, наведено фарбою. Збиваються надписи первісні».

Частина парку — загороджена парканом. Тут другий рік триває реконструкція.

Минулого літа мерія планувала обладнати в парку зону відпочинку та концертний майданчик, уклали договір. Після публічного розголосу угоду скасували.

Напередодні у парку відкрили урбан-зону: це скейт-парк та майданчики для вуличного спорту. Чому у міськраді вважають доречним створювати зону розваг на місці колишнього кладовища, відповідає мер Геннадій Кернес.

«Тут колись було кладовище, це правда. Але зараз тут парк. І тут нема кладовища. Тому ви не праві, але якщо говорити скрізь, ми не відкриваємо в тих місцях, де не можна. Ми відкриваємо в тих місцях, де можна».

Юрій Каменєвісторик-некрополіст. Говорить, створили цвинтар майже 200 років. Останнє офіційне поховання тут було у 1950-му.

«Кладовище нікуди не щезло. Перед вами кована огорожа, яка залишилась з тих часів. Тоді маленьке деревце було біля огорожі. Але дерево виросло і цей кований виріб увійшов у дерево».

«Останні поховання тут були у часи війни. Тому що дуже багато народу вмирало від голоду, від хвороб. І потім це бої взимку 1943-го, і в серпні. Тому або підхоранювали, або було декілька братських могил. У кінці 1970-го року, 9 вересня, вийшла постанова Харківського виконкому, номер 393, про закриття Першого міського кладовища. Сказати, щоб тут місце було порожнім взагалі? Цього не можна. Але водночас, активні розваги тут не зовсім прийнятні».

«Ми будемо цьому всіляко протистояти. І великий актив Харкова буде протистояти тому, щоб тут був опір на саме розважальний. Це повинна бути спокійна паркова зона», — каже Черемський.