В Історичному музеї Харкова показали колекцію кримськотатарських орнаментів

«Прикрашений биттям... Навіть не ліскою, а такою пласкою та металевою пластинкою. І ми чітко бачимо, що цей предмет використовувався не в побуті, а носив чисто декоративний характер».

Ці вишиті золотими та шовковими нитками рушники кримські татари називають евджіярами. Такими панно прикрашали стіни осель, розповідає науковець історичного музею Ольга Лисенко. У музеї вона працює майже двадцять років. Доглядає за експонатами з тканини. Таких тут шість тисяч.

«Кожен предмет обов’язково загорнутий у мікалентний папір, який не пропускає кисень. Не дає цьому предмету руйнуватися. Не дозволяє цьому предмету доторкатися з іншими предметами. Тобто механічного пошкодження ми теж намагаємось уникнути. Потім у цій мікастрічці предмети складаються у конверти. Далі все це пакуємо у ящики, щоб не було забруднення пилом», — розповідає Ольга Лисенко. 

Рушникам, які показує науковець, більше ста років. На початку ХХ століття на археологічний з’їзд у Харкові їх привіз «добродій Данилевич». Це інформація з книги «Слобожани» етнограф Микола Сумцов.   

«Ми на даний момент не знаємо, хто ця людина. Є інша версія. Такий собі архітектор Краснов, який займався будівництвом у Криму привіз сюди деякі предмети й теж передавав музеям», — каже Ольга Лисенко. 

Три десятки рушників музейники отримали 75 років тому. Припускали, що вони оздоблені кримськотатарським орнаментом. Однак достеменно не знали походження візерунків. Під час Другої світової частину описів втратили. А цього місяця музей відвідав знавець культури населення Кримського півострову, розповідає Лисенко.

«І дійсно, він сказав, що з тридцяти предметів, які зберігаються в нашому музеї, одинадцять — точно належать кримськотатарському етносу. Це рушники, полотенця російською, вишиті, ткані, а ще — марами. Жіночі, такі довгі шарфи. Одягались на голову. На деяких предметах є вишиті надписи арабською мовою. Якісь фрази з Корану. Це точно, і дослідник підтверджує це, але, на жаль, він не володіє настільки арабською і не може їх перевести», — говорить науковець.

«Це тюльпан — символ чоловічого начала. Навколо нього — троянда. Символ жіночого начала. Колючки означають обереги. Верхня гілочка — добробут і достаток у домі»

На рушниках здебільшого вишиті рослини та геометричні фігури. Зображення тварин — не зустріти. В ісламі це забороняється. За словами Лисенко, науковці опрацюють й інші експонати — з металу та кераміки. Всі їх покажуть на виставці, присвяченій кримсько-татарській культурі.